четвер, 7 серпня 2014 р.

Правила і закони в суспільстві та твоєму житті

Правила супроводжують нас на кожному кроці життя. Зайшовши в автобус чи трамвай, ми бачимо правила користування цими видати транспорту. У кожному магазині ми можемо ознайомитися з правилами обслуговування покупців. Без спортивних правил неможливий жоден вид спорту, жодне спортивне змагання.

Правила – це норми суспільного життя, які визначають дії людей, організацій, колективів у певних життєвих ситуаціях.


Правознавці називають правила соціальними нормами.
Види правил:
1.     Установлені державою (закони, стандарти). 


1.     Установлені релігійними організаціями, громадами.



1.     Правила, що формуються внаслідок багаторазового повторення в житті людей (звичаї, традиції)1232610416841_19186_200_2001232610416841_19186_200_2001232610416841_19186_200_2001232610416841_19186_200_2001232610416841_19186_200_200.
1.     Установлені окремими організаціями (партіями, громадськими організаціями тощо).



Правила, які встановлює держава називаються правом. Право має різні галузі, які регулюють суспільні відносини у певній сфері життя людства.


Один із відомих видів правил – закон.
Закон – документ, який  має вищу юридичну силу, приймається законодавчим органом держави в особливому порядку.
Важливо те, що закон встановлює правила, обов’язкові для всіх, хто знаходиться на території держави, яка його прийняла.
Створення закону має пройти спеціальну процедуру, яка визначена Конституцією України (ст. 91,93,94).

Основні стадії законодавчого процесу

І. Законодавча ініціатива
Народний депутат України










 
 
 
 
 
 
 


ІІ. Підготовка законопроекту

ІІІ. Обговорення законопроекту у Верховній Раді України
  


IV. Прийняття законопроекту Верховною Радою України  - не менше 226 голосів депутатів



V. Підписання закону Президентом України
  
Л.Кравчук, перший Президент України

VІ. Обнародування закону





Видання, у яких здійснюється офіційне обнародування законів


Нормативні акти, які приймає держава, повинні відповідати один одному, але, крім того, передбачена певна «драбина» їх юридичної сили.


Юридична сила нормативно-правових актів


Конституція України

Закони України

Укази Президента України

Постанови Кабінету Міністрів України

Накази міністерств, інших центральних органів виконавчої влади

Рішення обласних державних органів, виконавчої влади та обласних рад

Рішення районних державних органів, виконавчої влади та районних рад

Рішення сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) рад

 
 
 
Основним законом держави є Конституція прийнята 1996 року, зміни 2004 року)


За Конституцією влада в Україні поділяється на законодавчу, виконавчу, судову.


Гілка влади
Законодавча
Виконавча
Судова
Органи державної влади, які належать до цієї гілки влади
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України .
Міністерства, державні комітети та інші органи центральної виконавчої влади.
Обласні, міські державні адміністрації.
Конституційний Суд України.
Суди загальної юрисдикції (загальні та спеціальні суди)


Порушення закону називають правопорушенням.
Правопорушення має певні ознаки:
-         протиправність – порушення норм права (дії людини регулюються законом; якщо дії людини засуджуються мораллю, церквою, партією – це не правопорушення);
-         вина – ставлення особи до вчинюваних дій (умисел, необережність) ;
-         шкода (правопорушення завжди завдає шкоди) – матеріальна, моральна, фізична;
-         діяння – дія чи бездіяльність;
-         караність – юридична відповідальність за скоєне.

Правопорушення бувають різними. 
 
Види



Найнебезпечніші правопорушення  - кримінальні. До них належать: убивство,хуліганство, крадіжка, розбій, грабіж, хуліганство тощо.Менш небезпечні адміністративні правопорушення: порушення Правил дорожнього руху, проїзд в транспорті без квитка, несвоєчасне отримання паспорта. Якщо працівник порушує трудову дисципліну, не виконує свої обов’язки, то йдеться про дисциплінарні правопорушення: запізнення на роботу, прогул, невиконання наказу керівників. Досить часто трапляються цивільно-правові правопорушення. Саме про них йдеться, коли боржник несвоєчасно повертає борг, коли хлопчик випадково розбиває вікно в школі.
Усі інші правопорушення, крім кримінальних, називають проступками.
За вчинення правопорушень особа несе юридичнувідповідальність.




Існують умови, коли особа не притягається до юридичної відповідальності:
1)    неосудність особи;
2)   наявність умов, що виключають суспільну небезпеку (шкідливість) діяння (непереборна сила, необхідна оборона, крайня необхідність, обґрунтований ризик, фізичний чи психічний примус, виконання наказу чи розпорядження, примирення сторін тощо);
3)   відсутність у діянні складу правопорушення;
4)   збіг строків давності притягнення до відповідальності;
5)   видання акту амністії чи помилування, або відміна акту, що встановлював юридичну відповідальність.